Кашлюк. Чим небезпечний та як захистити себе

Кашлюк. Чим небезпечний та як захистити себе

Незважаючи на те, що кашлюк є вакцинокерованим захворюванням, він залишається проблемою громадського здоров’я. Причина – велика кількість дітей та дорослих, що не отримали планове щеплення через упередженість стосовно вакцинації проти кашлюку. За даними Центру громадського здоров’я України за перші 2 місяці 2024 року вже зафіксовано 515 випадків захворювання (минулого року за цей самий період їх було тільки 27). Серед них 95.9% – діти, 4.1% – дорослі. Більшість хворих це діти дошкільного та раннього шкільного віку. Рівень охоплення щепленнями від кашлюку в цілому по Україні є вкрай недостатнім і складає 55,9% для дітей віком 1 рік і старше (АКДП-3). https://phc.org.ua/news/kashlyuk-v-ukraini-yak-rozpiznati-ta-zapobigti-zakhvoryuvannyu

Що таке кашлюк?

У 20 столітті кашлюк був однією з найпоширеніших дитячих хвороб і основною причиною дитячої смертності. Дане захворювання іноді називають «стоденним кашлем». До появи вакцини проти кашлюку в 1940-х роках експерти з охорони здоров’я повідомляли про сотні тисяч випадків кашлюку щорічно. З початку широкого використання вакцини захворюваність знизилася більш ніж на 75% порівняно з епохою до вакцинації.

Кашлюк є дуже заразним гострим інфекційним захворюванням дихальних шляхів, збудником якого є бактерія бордетела (Bordetella pertussis). Дана бактерія виділяє токсини, які в свою чергу паралізують вії епітеліальних клітин, що призводить до запалення дихальних шляхів і порушення відходження легеневих виділень.

Bordetella pertussis  – це виключно людський збудник, який передається повітряно-крапельним шляхом при кашлі чи чханні. На кашлюк хворіють здебільшого діти та підлітки, але захворіти можуть також і дорослі. 

Який клінічний перебіг хвороби?

Перебіг кашлюку є найтяжчим у маленьких немовлят перших місяців життя, які ще не були імунізовані. Саме в цьому віці реєструється найбільша кількість ускладнень і смертей від кашлюку: більше половини таких діток потребують госпіталізації, а кожен 100-й захворілий помирає навіть за наявності кваліфікованої медичної допомоги.

Дорослі можуть мати яскраві симптоми перебігу хвороби, але на відміну від маленьких дітей, переносять легше і, найімовірніше, не будуть мати серйозних ускладнень хвороби. Також багато хто з дорослих може переносити захворювання легко і навіть не підозрювати, що хворіє саме на кашлюк, але в цей час розповсюджувати інфекцію.

Інкубаційний період кашлюку зазвичай становить від 7 до 10 днів (діапазон може коливатися від 5 до 21 дня), а все захворювання в середньому триває від 6 до 10 тижнів.

В клінічній картині кашлюку виділяють три стадії: катаральну, пароксизмальну та реконвалесцентну.

Катаральна стадія характеризується підступним початком з катаральними проявами (нежить, чхання, субфебрильна температура, сльозотеча, помірне запалення кон’юнктиви, загальне нездужання та легкий періодичний кашель) схожим на звичайну застуду. На цьому етапі запідозрити кашлюк досить непросто.

Пароксизмальна стадія починається через 1-2 тижні після катаральної та характеризується появою пароксизмального кашлю. Він з’являється або стає більш нав’язливим, постійним, спастичним, присутні характерні для кашлюку репризи (шумні вдихи, що супроводжуються свистом). Типовий пароксизм характеризується послідовністю кашльових поштовхів під час видиху, які слідують один за одним. Саме під час пароксизмальної стадії зазвичай підозрюють діагноз кашлюку. Причиною пароксизмального кашлю очевидно є утруднене виведення густого слизу з трахеобронхіального дерева. Під час такого нападу у хворого може спостерігатися ціаноз шкіри (посиніння), зупинка дихання (апное), субкон’юнктивальні крововиливи, блювота та виснаження. Напади спастичного кашлю частіше виникають вночі, в середньому 15 нападів на 24 години. Пароксизмальна стадія триває від 1 до 6 тижнів (інколи до 10 тижнів).

У маленьких немовлят може не виникати свистячого хрипу (репризів); натомість кашель може супроводжуватися тривалою зупинкою дихання чи ціанозом, або зупинка дихання може виникати без кашлю. Немовлята та діти дошкільного віку виглядають дуже хворими та засмученими під час епізодів кашлю, але відносно добре себе почувають між ними.

Лихоманка зазвичай мінімальна протягом усього періоду хвороби, бо бактерії не здатні проникати глибоко в тканини. Висока температура під час хвороби свідчить про приєднання вторинної інфекції. Крім того, у людей з більш легким захворюванням може не бути класичних симптомів кашлюку.

Реконвалесцентна стадія характеризується поступовим одужанням. Кашель стає менш нападоподібним і зникає через 2-3 тижні. Однак пароксизми часто повторюються з подальшими вірусними респіраторними інфекціями протягом багатьох місяців після початку кашлюку.

Підлітки, дорослі та діти, які раніше були щеплені, можуть заразитися Bordetella pertussis, але хвороба буде протікати набагато легше, ніж у немовлят і маленьких дітей. Кашлюкова інфекція у вакцинованих осіб інколи протікає навіть безсимптомно. Репризи зустрічаються нечасто.

Незважаючи на те, що хвороба може протікати легше у людей похилого віку, ті, хто інфікований, все одно можуть передати хворобу іншим сприйнятливим особам, включаючи неімунізованих або неповністю імунізованих немовлят. Також джерелом інфекції для маленьких немовлят є дорослі та діти шкільного віку. https://www.cdc.gov/vaccines/pubs/pinkbook/downloads/pert.pdf

Яку загрозу несе кашлюк?

Чим менша дитина, тим небезпечніший кашлюк. Найчастішим ускладненням і причиною більшості смертей, пов’язаних з кашлюком, є вторинна бактеріальна пневмонія (запалення легень).

Неврологічні ускладнення, такі як судоми та ураження головного мозку, можуть виникнути в результаті кисневого голодування від кашлю або, можливо, від кашлюкового токсину (частіше зустрічаються у немовлят).

Інші менш серйозні ускладнення кашлюку включають запалення гортані зі стенозом, середній отит, анорексію та зневоднення.

Ускладнення, що є наслідком впливу тиску важких пароксизмів кашлю, включають перелом ребра, пневмоторакс (пошкодження легені), носову кровотечу, синкопе (втрата свідомості), субдуральні гематоми, грижі, нетримання сечі та випадання прямої кишки.

За даними ВООЗ кожного року в світі фіксують 24,1 мільйона випадків кашлюку, з них близько 160 тисяч дітей у віці до 5 років помирають.

В Україні випадки смерті від кашлюку було зафіксовано в 2023 році, коли загинула 2-місячна дитина на Волині та 3-місячна на Рівненщині.

Як захистити себе від кашлюку?

Небезпечною особливістю кашлюку є повна відсутність до нього вродженого імунітету — захворіти на цю хворобу може навіть новонароджений. Тому єдиний надійний спосіб захиститися від кашлюку – це вакцинуватися та створити безпечне середовище, в якому не можна заразитися. Іншого не існує. Тому Національний календар щеплень побудований таким чином, щоб захистити максимально вразливу до даного захворювання категорію – немовлят.

Щеплення проводиться в 2, 4, 6 та 18 місяців життя (4 щеплення) комплексними вакцинами, що захищають також проти дифтерії та правцю і забезпечується коштом держави. Для вакцинації проти каш­люку на першому році життя можуть використовувати вакцини як з ацелю­лярним (АаКДП), так і з цільноклітинним (АКДП) кашлюковим компонентом. Ревакцинацію проводять в 6 років. Варто пам’ятати, що лише повний курс вакцинації формує стійкий імунітет від кашлюку.

Та­кож від кашлюку потрібно вакцинувати­ся вагітним жінкам у термін від 16 до 32 тижня вагітності незалежно від того, чи вакцинували їх у дитинстві (вакцина АаКДП-М). Це необхідно для захисту майбутньої дитини від кашлюку в перші місяці її життя і до отримання нею повного курсу вакцинації та формування стійкого імунітету проти цієї небезпечної хвороби. Отримувати щеплення проти кашлюку рекомендовано під час кожної наступної вагітності. Вакцинувати необхідно також майбутнього тата та всіх невакцинованих раніше членів сім’ї. https://www.nhs.uk/pregnancy/keeping-well/whooping-cough-vaccination/

Імунітет від кашлюку, згідно наявних досліджень, триває близько 10 років і тому, щоб надалі мати захист потрібно робити ревакцинацію кожні 10 років.

Важливо розуміти, що побічні ре­акції на щеплення у вигляді підвищення температури тіла, болю та почервонін­ня в місці введення вакцини є варіантом норми та можливі після використання як вакцини, отриманої коштом держа­ви, так і вакцини, за яку батьки запла­тили власним коштом в аптеці чи при­ватній клініці.

Як лікувати кашлюк?

Для лікування використовують антибактеріальні засоби (макроліди, триметоприм-сульфаметоксазол). Раннє лікування кашлюку є найбільш ефективним для зменшення тяжкості симптомів. Чим раніше людина, особливо немовля, почне лікування, тим краще. Ідеально розпочати лікування протягом перших 1-2 тижнів до появи пароксизмів кашлю, що може зменшити симптоми захворювання. Якщо лікування було призначене пізніше, то воно вже ніяк не вплине на перебіг хвороби.

При важких формах захворювання та якщо захворювання виникло у немовлят та маленьких дітей, то обов’язкова госпіталізація до лікувального закладу.

Бережіть здоров’я своїх дітей та вчасно вакцинуйтесь.

Лікар – педіатр Ірина Сергієнко